Допомогти проекту Запрошую в гості
Останні записи
Останні записи
DSCF1262
15/07/2017 Cело Карпати. Палац Шенборнів

Палац Шенборнів — це колишня резиденція і мисливський будинок графів Шенборнів. Зараз це санаторій «Карпати». Саме завдяки цьому на території дуже тихо і спокійно. Туристів майже немає, лише відпочиваючі. Палац побудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм ще у 1890-1895 роках. Палац має одну дуже цікаву особливість — тут є 365 вікон (як днів у році), 52 […]

 
DSCF1191
Чинадійово

Крутий урок дає кожна нова поїздка. Хочеш знайти те, що шукаєш — просто йди вперед. В такі моменти ще анекдот згадується: — Як по-татарски: «вперед»? — Алга. — А «назад»? — В нас немає «назад». Развернувся і алга! (Особливо приємно згадувати цей анекдот коли заблукаєш) Ми вийшли на трасі біля повороту на Чинадійово. Перейшли дорогу […]

 
DSCF1095-2
14/07/2017 Олеськ

Зазвичай у кожному новому місці є щось, що залишило в пам’яті найбільший слід. Якась дрібничка, з якої хочеться починати розповідь. У випадку з Олеським замком цією дрібничкою стало підземелля. А точніше його запах. Пам’ять настільки цікаво працює, що я набираю зараз цей текст і чітко відчуваю запах, про який пишу. Запах землі, глини, каменю, сирості…і […]

 
DSCF1002
09/05/2017 Язловець

- Я знаю місто, в яке ти захочеш поїхати. Там є аж три розвалини. Так я вперше почула про Язловець. Це село у Тернопільській області, Бучацького району. І так, у ньому є три розвалини: костел, замок і каплиця на кладовищі. Якщо заїжджати з боку Бучача, першим зустрічається костел. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії Місцевий костел […]

 
Підписатись на оновлення
Підписатись на оновлення
 

Мукачево

DSCF1443

Як можна не полюбити місто, у якому тобі прямо на вулиці пропонують скуштувати смачне домашнє вино? Закарпаття. Мукачево. Любов з першого «ходи сюди, спробуй холодне вино».

Жарти жартами, а я не жартую. Мукачево справді прекрасне. І не лише завдяки вину. Як і у будь-якому туристичному місці, тут вирує легкість, свобода і невимушеність. Ніхто нікуди не поспішає, кожен дивиться на світ з цікавістю, усі задоволені і усміхнені. Якби ми вміли берегти в собі дух туриста у повсякденному житті, світ був би прекрасним.

Що ж, заходимо!

DSCF1371

Справжнім подарунком стали музиканти, які своєю грою створили тут просто ідеальну атмосферу. Надзвичайно приємно гуляти територією під супровід їхньої гри.

Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується, — каже Вікіпедія.

На території стоїть пам’ятник князю Федору Коріятовичу, який володів замком у XIV столітті. Якщо раптом у вас є бажання, яке все ніяк не здійсниться, — Федір вам допоможе. Просто підійдіть до старця, потримайте його за палець (думаючи в цей час про бажане), і мрія здійсниться :)

DSCF1399

До речі, саме з наказу Коріятовича, на території замку побудували легендарний 85-метровий колодязь. Будували його цілих 18 років! Донедавна він був засипаний сміттям, але кілька років тому львівські альпіністи спільно з працівниками замку його розчистили. Стверджують, що тут навіть питна вода була. Але недовго. Зараз тут перевищений рівень аміаку.

(Тут мало бути фото колодязя. Але. Не знаю, як так вийшло, але я його не зробила)

Є цікава легенда про цю криницю:

Щойно князь зрозумів, що замку потрібен колодязь, одразу наказав його копати. Скільки часу не минало, князь чув лише одне: «Пресвітлий княже, води немає».
Коріятович зневірився і планував все скасовувати, аж раптом до нього прийшов чорт і запропонував угоду: мішок золота в обмін на заповнення колодязя водою.
Грошей у князя не було, тож він зважився запропонувати душу — такий обмін нечистого не влаштовував.

Один з вірних лицарів Коріятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити рогатого: «Федоре, мішок золота необов’язково має бути великий: маленький — теж мішок».

Вкинувши у дві останні золоті монети, мішечок віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все одно води не питимете», і з цими словами стрибнув у колодязь. З того часу з глибин колодязя щовечора чути виття чорта, який ніяк не змириться з тим, що дозволив себе обманути…

DSCF1426

DSCF1440

Окрім Коріятовичу, є тут ще один пам’ятник — Ілоні Зріні та її сину Ференцу II. Ілона стала однією з найвизначніших постатей цього замку. Саме вона, без будь-якої зовнішньої допомоги, майже три роки захищала замок. Правда пізніше, через зраду офіцерів, жінка програла, але це вже інша історія…

DSCF1435

Вигляд на місто просто фантастичний.

DSCF1374

DSCF1405

Важко не звернути увагу на орла-турула, який ось-ось злетить на місто.

DSCF1375

Важить цей монумент 850 кілограмів, заввишки він два метри, розмах крил бронзового птаха — п’ять метрів. Пам’ятник легендарному тотемному птахові древніх угорців, автором якого є закарпатський скульптор Михайло Белень.

DSCF1416

DSCF1376

DSCF1431

DSCF1437

Обходивши територію замку і помилувавшись околицями, ми вирішили піти погуляти ще містом.

DSCF1448

DSCF1445

DSCF1460

Мукачево можна сміливо називати містом дивних пам’ятників.

Ось гуска-фотограф.

DSCF1456

А ось сажотрус. (Намагалася показати йому хмаринку у формі голови дракона. Побачив :) )

DSCF1453

На огляд міста ми не мали багато часу — потрібно було встигнути до вечора повернутися до Львова. Тому побачити і відчути місто на 100% нам не вдалося. Якщо плануєте з’їздити у Мукачево — неодмінно їдьте. І якщо побачите щось цікаве, про що я тут не згадала — діліться фото, ми це любимо :)

Дякую, що почитали і до наступної поїздки :)

ІНШІ МІСТА