Допомогти проекту Запрошую в гості
Останні записи
Останні записи
головна
23/07/2017 Мукачево

Як можна не полюбити місто, у якому тобі прямо на вулиці пропонують скуштувати смачне домашнє вино? Закарпаття. Мукачево. Любов з першого «ходи сюди, спробуй холодне вино». Жарти жартами, а я не жартую. Мукачево справді прекрасне. І не лише завдяки вину. Як і у будь-якому туристичному місці, тут вирує легкість, свобода і невимушеність. Ніхто нікуди не […]

 
DSCF1262
15/07/2017 Cело Карпати. Палац Шенборнів

Палац Шенборнів — це колишня резиденція і мисливський будинок графів Шенборнів. Зараз це санаторій «Карпати». Саме завдяки цьому на території дуже тихо і спокійно. Туристів майже немає, лише відпочиваючі. Палац побудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм ще у 1890-1895 роках. Палац має одну дуже цікаву особливість — тут є 365 вікон (як днів у році), 52 […]

 
DSCF1191
Чинадійово

Крутий урок дає кожна нова поїздка. Хочеш знайти те, що шукаєш — просто йди вперед. В такі моменти ще анекдот згадується: — Як по-татарски: «вперед»? — Алга. — А «назад»? — В нас немає «назад». Развернувся і алга! (Особливо приємно згадувати цей анекдот коли заблукаєш) Ми вийшли на трасі біля повороту на Чинадійово. Перейшли дорогу […]

 
DSCF1095-2
14/07/2017 Олеськ

Зазвичай у кожному новому місці є щось, що залишило в пам’яті найбільший слід. Якась дрібничка, з якої хочеться починати розповідь. У випадку з Олеським замком цією дрібничкою стало підземелля. А точніше його запах. Пам’ять настільки цікаво працює, що я набираю зараз цей текст і чітко відчуваю запах, про який пишу. Запах землі, глини, каменю, сирості…і […]

 
Підписатись на оновлення
Підписатись на оновлення
 

Бережани

Так, нарешті я поїхала в перше місто. Три тижні чекала гарної погоди, і лиш потім прийшло розуміння того, що це ж зима. Тепліше, ніж є, поки що не буде, тому відкладати плани через незначне зниження температури — дурна ідея.
Першим містом стали Бережани. Чому саме вони не поясню, бо не знаю. Просто. Але це таки саме те, що треба. Ідеальне місто для старту.

І так. 10.40 – я виїхала з автовокзалу Тернополя. Їхала чудовим автобусом. Піді мною було колесо, яке нагадало мені реактивну ракету, з якої валить насичений білий дим. Ну але добре, це вже таке.
Близько 12.00 я була вже на місці. Про автовокзал не буду, він тут такий же, як у всіх інших містах. Автобуси, каси, люди. Все стандартно.

Навпроти вокзалу відразу іде вуличка. Не встигла я на неї ступити, як зразу стрілася річка. Ну, а річка, як і всі інши водойми – це моя слабкість. Ходила, обходила, обдивлялася з усіх боків.

Безымянный

Далі ще цікавіше,бо далі був Замок. Про нього можна було б написати окрему статтю, бо там дійсно є і на що подивитися і про що розповісти. Але я обійдуся лиш маленькими ремарками і фотографіями.

DSCF6030

І так, замок. Я навіть не думала, навіть чомусь уявити не могла, що там настільки гарно. Ні, ну я чула, що в Бережанах є якийсь замок. Але на цьому все. Я їхала туди без попереднього гуглення і будь-якого моніторення інформації, тому абсолютно не знала, що на мене чекає. І в цьому, як виявилося, є особлива насолода. Ти приїжджаєш, і в тебе немає відчуття, що десь ти це все вже бачив. Бо не бачив.

DSCF6036
DSCF6038
DSCF6039
DSCF6047

Мури, обвали, доріжки і дерева навкруги. Все це разом створює неймовірну картину. Ідеальне місце для художників і фотографів. До речі, щодо фотографів. Дуже пошкодувала, що не відношуся до них, коли була в Бережанах. Тому, що бачити все те, що там є і не мати змоги нормально сфотографувати, щоб показати, як це все виглядає в твоїх очей – це мука. Але що є то є. Надіюся, з часом я навчуся це робити.

DSCF6068
DSCF6046

На обхід, обдивляння і фотографування всіх-всіх кутків в мене пішло близько години. Я б там і довше була, якби не усвідомлення того, що попереду ще ціле місто, а часу не так вже й багато.

DSCF6060
DSCF6072

Але ж зовнішня сторона замку – це ще не все. Далі йде внутрішня. Там видовища не гірші. Мало того, там є два входи в середину. Про те, що там є, не писатиму. Поїдете – взнаєте . Щодо історії заснування замку, його власників і всього остального, теж не розписуватиму. По-перше, в інтеренеті про це є достатньо інформації. По-друге, набагато цікавіше слухати про це все будучи безпосередньо в тому місці. Там є екскурсовод, тому при бажанні можна багато дізнатися все, що цікавить.

DSCF6113
DSCF6130
DSCF6100
DSCF6142
DSCF6136
DSCF6133

Сторожовий собака, який зустрівся на території замку.

Сторожовий собака, який зустрівся на території замку.

Не встигла я вийти з території , де знаходився замок, пройти близько двохсот метрів (вимірювати відстань «на око» ніколи не вміла, тому цілком ймовірно, що назване мною число далеке від реального), як опинилася на Ринковій площі. Здається, саме так називають її місцеві жителі.

DSCF6159

З цього місця про маршрут можна забутися. Тому що далі я не пам’ятаю, ні в яку сторону йшла, ні що по черзі зустрічалося. Я просто вимкнулася і ходила фотографувала все, що привертало мою увагу. До речі, щодо вимкнулася. Небезпечно таке практикувати, бо в результаті цього я часто ловила себе на тому, що йшла по проїжджій частині. Та, мало того, що йшла, я ще й часто ставала або присідала там, щоб сфотографувати черговий будинок або якусь із його деталей.

Що відразу впало мені на очі — це місцева пожежна частина. Дуже гарна будівля.

DSCF6160
DSCF6167

Є там ще одна цікава споруда, не території якої можна провести не одну годину. Ратуша. Тут і музей Богдану Лепкому (не просто так, виявляється, тут він свого часу вчився) і музей книги, і краєзнавчий. Я, на жаль, всюди побувати не встигла, обмежилася оглядом ззовнішнього, внутрішнього подвір’я і пішла далі.

DSCF6193
DSCF6176
DSCF6180
DSCF6179

Взагалі, я не хотіла в цьому місті виділяти щось поміж іншим. Тут можна насолоджуватися всім. Всім, що трапляється на очі.

Вулиці. Дорога із бруківки, яка різко повертає то в одну то в іншу сторону. Будівлі, які стоять при самій проїзжій частині. Про це не треба багато писати. І читати теж не треба. Це треба бачити, і бажано на власні очі.

DSCF6168
DSCF6188
DSCF6206
DSCF6364

Сподіватися, що зроблені мною фотографії когось таки надихнуть приїхати до цього містечка, бо воно того справді варте.

DSCF6211

DSCF6230
DSCF6269
DSCF6243

Я знаю, що все це, що присутнє на фотографіях — це, по суті, звичне. Але воно таким здається, коли це в твоєму місті. Коли приїжджаєш туди, де раніше не був, абсолютно все здається цікавим і особливим.
DSCF6235
DSCF6250
DSCF6385

Сильно привертали мою увагу старі житлові будинки, яких розмалювала природа. Я справді вперше побачила таке. І найсмішніше те, що коли я приїхала додому, зрозуміла, що в Тернополі теж купа таких будинків. Просто не бачила я їх. Скільки ж всього ми не помічаємо все ж таки. І ось, ось для чого потрібно їздити в інші місця. Саме вони допомагають нам потім побачити в своєму рідному те, чого ми раніше не помічали.

DSCF6274
DSCF6254
DSCF6253
DSCF6353

І окремо. Балкони. Постійно звертаю на них увагу, лиш не завжди пам’ятаю сфотографувати.

DSCF6268
DSCF6191

Ну і на кінець. Окрім того, що в Бережанах є багато цікавої архітектури, тут ще й можа отримати нереальну кількість естетичного задоволення завдяки природі. Можу лиш уявити, на скільки гарне тут все в літню пору.

DSCF6287
DSCF6295
DSCF6297
DSCF6315
DSCF6322
DSCF6328

ІНШІ МІСТА