Допомогти проекту Запрошую в гості
Останні записи
Останні записи
головна
23/07/2017 Мукачево

Як можна не полюбити місто, у якому тобі прямо на вулиці пропонують скуштувати смачне домашнє вино? Закарпаття. Мукачево. Любов з першого «ходи сюди, спробуй холодне вино». Жарти жартами, а я не жартую. Мукачево справді прекрасне. І не лише завдяки вину. Як і у будь-якому туристичному місці, тут вирує легкість, свобода і невимушеність. Ніхто нікуди не […]

 
DSCF1262
15/07/2017 Cело Карпати. Палац Шенборнів

Палац Шенборнів — це колишня резиденція і мисливський будинок графів Шенборнів. Зараз це санаторій «Карпати». Саме завдяки цьому на території дуже тихо і спокійно. Туристів майже немає, лише відпочиваючі. Палац побудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм ще у 1890-1895 роках. Палац має одну дуже цікаву особливість — тут є 365 вікон (як днів у році), 52 […]

 
DSCF1191
Чинадійово

Крутий урок дає кожна нова поїздка. Хочеш знайти те, що шукаєш — просто йди вперед. В такі моменти ще анекдот згадується: — Як по-татарски: «вперед»? — Алга. — А «назад»? — В нас немає «назад». Развернувся і алга! (Особливо приємно згадувати цей анекдот коли заблукаєш) Ми вийшли на трасі біля повороту на Чинадійово. Перейшли дорогу […]

 
DSCF1095-2
14/07/2017 Олеськ

Зазвичай у кожному новому місці є щось, що залишило в пам’яті найбільший слід. Якась дрібничка, з якої хочеться починати розповідь. У випадку з Олеським замком цією дрібничкою стало підземелля. А точніше його запах. Пам’ять настільки цікаво працює, що я набираю зараз цей текст і чітко відчуваю запах, про який пишу. Запах землі, глини, каменю, сирості…і […]

 
Підписатись на оновлення
Підписатись на оновлення
 

Фортеця у Меджибожі

DSCF0509

Ну нарешті. Проїжджала вказівник «Меджибіж» не один раз, і лише кілька днів тому нарешті поїхали туди спеціально. І оcвятінебеса. Добре, що ми зробили це саме влітку і саме у таку сонячну погоду.

Знаходиться твердиня у селі міського типу Меджибіж, недалеко від головної траси Хмельницький-Вінниця. З об’їзної форт не видно, але йти там треба якихось 2 кілометри. І воно того варте.

Фортеця величезна!

DSCF0563

Щодо назви поселення. Саме тут у річку Південний Буг впадає його ліва притока — Бужок. Місто якраз стоїть між Бугом і Бужком — між Бужками — (з російської МеждуБож) — ну і згадаємо польську — Międzybuż — Меджибіж.

DSCF0511

У 19 столітті фортецю любили називати «Білий Лебідь». У цей період, під час реконструкції замку, майстрі почали використовувати цеглу. До цього її тут не було.

І ось. Подріблену цеглу додавали до вапнякового розчину, яким тинькували стіни. Від цього вони набували рожевого відтінку. У ясні, сонячні дні фортеця дуже чітко відбивалася у водах Південного Бугу, через що її якраз і назвали Білим Лебедем (зізнаюся чесно: до чого білий лебідь, якщо фортеця була цегляного кольору, я так і не зрозуміла).

DSCF0516

DSCF0520

DSCF0532

Вигляд з фортеці.

DSCF0535

Вигляд з оглядової площадки.

DSCF0557

DSCF0560

Внутрішній двір

Загалом, поки що це одна з найгарніших фортець, що я бачила.

ІНШІ МІСТА