Останні записи
Останні записи
23/07/2017 Мукачево

Як можна не полюбити місто, у якому тобі прямо на вулиці пропонують скуштувати смачне домашнє вино? Закарпаття. Мукачево. Любов з першого “ходи сюди, спробуй холодне вино”. Жарти жартами, а я не жартую. Мукачево справді прекрасне. І не лише завдяки вину. Як і у будь-якому туристичному місці, тут вирує легкість, свобода і невимушеність. Ніхто нікуди не […]

 
15/07/2017 Cело Карпати. Палац Шенборнів

Палац Шенборнів – це колишня резиденція і мисливський будинок графів Шенборнів. Зараз це санаторій “Карпати”. Саме завдяки цьому на території дуже тихо і спокійно. Туристів майже немає, лише відпочиваючі. Палац побудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм ще у 1890-1895 роках. Палац має одну дуже цікаву особливість – тут є 365 вікон (як днів у році), 52 […]

 
Чинадійово

Крутий урок дає кожна нова поїздка. Хочеш знайти те, що шукаєш – просто йди вперед. В такі моменти ще анекдот згадується: — Як по-татарски: «вперед»? — Алга. — А «назад»? — В нас немає “назад”. Развернувся і алга! (Особливо приємно згадувати цей анекдот коли заблукаєш) Ми вийшли на трасі біля повороту на Чинадійово. Перейшли дорогу […]

 
14/07/2017 Олеськ

Зазвичай у кожному новому місці є щось, що залишило в пам’яті найбільший слід. Якась дрібничка, з якої хочеться починати розповідь. У випадку з Олеським замком цією дрібничкою стало підземелля. А точніше його запах. Пам’ять настільки цікаво працює, що я набираю зараз цей текст і чітко відчуваю запах, про який пишу. Запах землі, глини, каменю, сирості…і […]

 
Підписатись на оновлення
Підписатись на оновлення
 

Старе Село

Колись-давно, коли ніхто не знав, що таке цемент, при зведенні замків у будівельний розчин додавали яйця і молоко. Щоб краще трималося.

Якось один з шляхтичів наробив капостей, за які його засудили на смертну кару. Але перш ніж відправляти бідолаху на той світ, можновладці вирішили порозважатися і дати йому ще один шанс. Умова – привезти віз яєць для будівництва, та так, щоб жодне не розбилося. Лусне хоча б одне – готуйся зустрічати стару з косою.
Шляхтич не хотів помирати, тому постарався на славу. Усі яйця привіз цілими. Бо варені. Люди жарт не оцінили і все ж таки стратили хитруна – жеби не був таким мудрим.

Це легенда із Старого Села. Кажуть, саме завдяки яйцям місцевий замок й зберігся до сьогоднішнього дня.

DSCF0979

Адже попри відсутність догляду, виглядає він досить велично.

Це найбільший замок на Львівщині – площею 2 гектари

DSCF0976

Перше укріплення у Старому Селі з’явилося ще у 1448 році. Але тоді це був невеличкий дерев’яний замок, який Ян Завіш збудував для захисту від татар.

Простояв він не довго. Вже у 1498 році замок спалили під час чергового набігу.

Відродженням замку зайнялася родина Острозьких у 1584-1589 роках. Проектував замок Амброзій Прихильний.

IMG_4291

Після цього була ще реконструкція (1642 р. завдяки Владиславу Домініку Острозкому-Заславському – правнуку князя Констянтина Острозького). Саме в цей час площу споруди розширили до двох гектарів.

IMG_4288

IMG_4224

Ось ці кольорові цятки поміж бадиллям – це не квіти, це сміття

 

Але всі старання пішли коту під хвіст, коли в 1648 році сюди завітав Богдан Хмельницький зі своїм військом. Стіни замку просто стерли з лиця землі.

Але Владислав теж не з пісочного тіста був зліплений, і вже через рік почав роботи з відновлення твердині.

Зараз замок виглядає досить скромно.

Стіни сипляться, територія обростає бур’янами, вхід у підземелля засипається сміттям

IMG_4213

IMG_4209

Ніхто ним не опікується, ніхто не намагається якось зберегти цю пам’ятку. Хоча ні. Зустрівся там один поціновувач – п’яний дідуля, який з палким ентузіазмом брався нам проводити екскурсію. Ми втекли від нього (може й даремно).

Попри те, що Старосільський замок знаходиться в 20 кілометрах від Львова, тут майже немає туристів. За 3 години, що ми тут провели, бачили лише двох відвідувачів.

DSCF0964

DSCF0957

DSCF0951

Плюс – вам ніхто не заважатиме оглядати фортецю, ніхто не псуватиме фото, ніхто не завадить зануритися у атмосферу минулого.

Мінус – замок дійсно занепадає. Тут немає жодних написів, меморіальних дощок, охорони чи хоча б когось, хто дививився б за фортецею (п’яний екскурсовод не рахується). Обвалини, трава і сміття. Це сумно.

DSCF0950

Але приїхати сюди все ж таки варто. Атмосфера залишається бути.

DSCF0945

Вам писала я, Оксана. Дякую, що дочитали, і до наступної поїздки! 🙂

IMG_4329

ІНШІ МІСТА